¶ Ліпший черствий кусок зо спокоєм, ніж дім, повний учти м'ясної зо сваркою. 

 ¶ Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спадок. 

 ¶ Для срібла топильна посудина, а горно для золота, Господь же серця випробовує. 

 ¶ Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомов язика лиходійного. 

 ¶ Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, не буде такий без вини. 

 ¶ Корона для старших онуки, а пишнота дітей їхні батьки. 

 ¶ Не пристойна безумному мова поважна, а тим більше шляхетному мова брехлива. 

 ¶ Хабар в очах його власника самоцвіт: до всього, до чого повернеться, буде щастити йому. 

 ¶ Хто шукає любови провину ховає, хто ж про неї повторює, розгонює друзів. 

 ¶ На розумного більше впливає одне остереження, як на глупака сто ударів. 

 ¶ Злий шукає лише неслухняности, та вісник жорстокий на нього пошлеться. 

 ¶ Ліпше спіткати обездітнену ведмедицю, що кидається на людину, аніж нерозумного в глупоті його. 

 ¶ Хто відплачує злом за добро, не відступить лихе з його дому. 

 ¶ Почин сварки то прорив води, тому перед вибухом сварки покинь ти її! 

 ¶ Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, обидва вони Господеві огидні. 

 ¶ Нащо ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мозку нема? 

 ¶ Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом. 

 ¶ Людина, позбавлена розуму, ручиться, поруку дає за друга свого. 

 ¶ Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя. 

 ¶ Людина лукавого серця не знайде добра, хто ж лукавить своїм язиком, упаде в зло. 

 ¶ Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не потішиться батько безглуздого. 

 ¶ Серце радісне добре лікує, а пригноблений дух сушить кості. 

 ¶ Безбожний таємно бере хабара, щоб зігнути путі правосуддя. 

 ¶ З обличчям розумного мудрість, а очі глупця аж на кінці землі. 

 ¶ Нерозумний син смуток для батька, для своєї ж родительки гіркість. 

 ¶ Не добре карати справедливого, бити шляхетних за щирість! 

 ¶ Хто слова свої стримує, той знає пізнання, і холоднокровний розумна людина. 

 І глупак, як мовчить, уважається мудрим, а як уста свої закриває розумним.