| Chapter 5 |
1 | ¶ І сталось, як тиснувся натовп до Нього, щоб почути Слово Боже, Він стояв біля озера Генісаретського. |
2 | І Він побачив два човни, що стояли край озера. А рибалки, відійшовши від них, полоскали невода. |
3 | І Він увійшов до одного з човнів, що був Симонів, і просив, щоб він трохи відплив від землі. І Він сів, та й навчав народ із човна. |
4 | А коли перестав Він навчати, промовив до Симона: Попливи на глибінь, і закиньте на полов свій невід. |
5 | А Симон сказав Йому в відповідь: Наставнику, цілу ніч ми працювали, і не вловили нічого, та за словом Твоїм укину невода. |
6 | А зробивши оце, вони безліч риби набрали і їхній невід почав прориватись... |
7 | І кивали вони до товаришів, що були в другім човні, щоб прийшли помогти їм. Ті прийшли, та й наповнили обидва човни, аж стали вони потопати. |
8 | А як Симон Петро це побачив, то припав до колін Ісусових, кажучи: Господи, вийди від мене, бо я грішна людина! |
9 | Бо від полову риби, що зловили вони, обгорнув жах його та й усіх, хто з ним був, |
10 | також Якова й Івана, синів Зеведеєвих, що були спільниками Симона. І сказав Ісус Симонові: Не лякайсь, від цього часу ти будеш ловити людей! |
11 | І вони повитягали на землю човни, покинули все, та й пішли вслід за Ним. |
12 | ¶ А як Він перебував в одному з міст, ось один чоловік, увесь укритий проказою, Ісуса побачивши, упав ницьма, та й благав Його, кажучи: Господи, коли хочеш, Ти можеш очистити мене! |
13 | А Він руку простяг, доторкнувся до нього й сказав: Хочу, будь чистий! І зараз із нього проказа зійшла... |
14 | І звелів Він йому не казати нікому про це. Але йди, покажися священикові, і принеси за своє очищення, як Мойсей наказав, на свідчення їм. |
15 | А чутка про Нього ще більше пішла, і багато народу приходило слухати та вздоровлятись від Нього з недугів своїх. |
16 | Він же відходив на місце самотнє й молився. |
17 | ¶ І сталось одного із днів, коли Він навчав, і сиділи фарисеї й законовчителі, що посходилися зо всіх сіл Галілеї й Юдеї та з Єрусалиму, а сила Господня готова була вздоровляти їх, |
18 | і ось люди на ложі принесли чоловіка, що розслаблений був, і намагалися внести його, і перед Ним покласти. |
19 | Не знайшовши ж кудою пронести його з-за народу, злізли на дім, і крізь стелю спустили із ложем його на середину перед Ісуса. |
20 | І, побачивши їхню віру, сказав Він йому: Чоловіче, прощаються тобі гріхи твої! |
21 | А книжники та фарисеї почали міркувати й казати: Хто ж Оцей, що богозневагу говорить? Хто може прощати гріхи, окрім Бога Самого?... |
22 | Відчувши ж Ісус думки їхні, промовив у відповідь їм: Що міркуєте ви в серцях ваших? |
23 | Що легше: сказати: Прощаються тобі гріхи твої, чи сказати: Уставай та й ходи? |
24 | Але щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи, тож каже Він розслабленому: Кажу Я тобі: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім! |
25 | І той зараз устав перед ними, узявши те, на чому лежав, і пішов у свій дім, прославляючи Бога. |
26 | І всіх жах обгорнув, і славили Бога вони. І переповнились страхом, говорячи: Дивні речі сьогодні ми бачили!... |
27 | ¶ Після цього ж Він вийшов, і побачив митника, на ймення Левія, що сидів на митниці, та й промовив йому: Іди за Мною! |
28 | І, покинувши все, той устав, і пішов услід за Ним. |
29 | І справив Левій у своїм домі велику гостину для Нього. І був натовп великий митників й інших, що сиділи з Ним при столі. |
30 | Фарисеї ж та книжники їхні нарікали на Нього, та учням Його говорили: Чому з митниками та із грішниками ви їсте та п'єте? |
31 | А Ісус відповів і промовив до них: Лікаря не потребують здорові, а слабі. |
32 | Не прийшов Я, щоб праведних кликати до покаяння, а грішних. |
33 | Вони ж відказали до Нього: Чому учні Іванові часто постять та моляться, також і фарисейські, а Твої споживають та п'ють? |
34 | Ісус же промовив до них: Чи ж ви можете змусити, щоб постили гості весільні, поки з ними ще є молодий? |
35 | Але прийдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, тоді й постити будуть тих днів... |
36 | Розповів же і приказку їм: Ніхто латки з одежі нової в одежу стару не вставляє, а то подере й нову, а латка з нової старій не надасться. |
37 | І ніхто не вливає вина молодого в старі бурдюки, а то попрориває вино молоде бурдюки, і вино розіллється, і бурдюки пропадуть. |
38 | Але треба вливати вино молоде до нових бурдюків. |
39 | І ніхто, старе пивши, молодого не схоче, бо каже: Старе ліпше! |