| Chapter 18 |
1 | ¶ Примхливий шукає сваволі, стає проти всього розумного. |
2 | ¶ Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати. |
3 | ¶ З приходом безбожного й ганьба приходить, а з легковаженням сором. |
4 | ¶ Слова уст людини глибока вода, джерело премудрости бризкотливий потік. |
5 | ¶ Не добре вважати на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді. |
6 | ¶ Уста нерозумного тягнуть до сварки, а слова його кличуть бійки. |
7 | Язик нерозумного загибіль для нього, а уста його то тенета на душу його. |
8 | ¶ Слова обмовника мов ті присмаки, і вони сходять у нутро утроби. |
9 | ¶ Теж недбалий у праці своїй то брат марнотратнику. |
10 | ¶ Господнє Ім'я сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний. |
11 | ¶ Маєток багатому місто твердинне його, і немов міцний мур ув уяві його. |
12 | ¶ Перед загибіллю серце людини високо несеться, перед славою ж скромність. |
13 | ¶ Хто відповідає на слово, ще поки почув, то глупота та сором йому! |
14 | ¶ Дух дійсного мужа виносить терпіння своє, а духа прибитого хто піднесе? |
15 | ¶ Серце розумне знання набуває, і вухо премудрих шукає знання. |
16 | ¶ Дарунок людини виводить із утиску, і провадить її до великих людей. |
17 | ¶ Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але прийде противник його та й дослідить його. |
18 | ¶ Жереб перериває сварки, та відділює сильних один від одного. |
19 | ¶ Розлючений брат протиставиться більше за місто твердинне, а сварки, немов засуви замку. |
20 | ¶ Із плоду уст людини насичується її шлунок, вона насичується плодом уст своїх. |
21 | ¶ Смерть та життя у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає. |
22 | ¶ Хто жінку чеснотну знайшов, знайшов той добро, і милість отримав від Господа. |
23 | ¶ Убогий говорить благально, багатий же відповідає зухвало. |
24 | ¶ Є товариші на розбиття, та є й приятель, більше від брата прив'язаний. |