Chapter 11

 ¶ Обманливі шальки огида для Господа, а повна вага це Його уподоба. 

 ¶ Прийде пишність, та прийде і ганьба, а з сумирними мудрість. 

 ¶ Невинність простосердих веде їх, а лукавство зрадливих їх вигубить. 

 ¶ Не поможе багатство в день гніву, а справедливість від смерти визволює. 

 ¶ Справедливість невинного дорогу йому випростовує, безбожний же падає через безбожність свою. 

 Справедливість прямих їх рятує, а зрадливі захоплені будуть своєю захланністю. 

 ¶ При смерті людини безбожної гине надія, зникає чекання людини нікчемної. 

 ¶ Виривається праведний з утиску, і замість нього безбожний іде. 

 ¶ Свого ближнього нищить лукавий устами, а знанням визволяються праведні. 

 ¶ Добром праведних місто радіє, а як гинуть безбожні співає. 

 Благословенням чесних підноситься місто, а устами безбожних руйнується. 

 ¶ Хто погорджує ближнім своїм, той позбавлений розуму, а розумна людина мовчить. 

 Виявляє обмовник таємне, вірнодухий же справу ховає. 

 ¶ Народ падає з браку розумного проводу, при численності ж радників спасіння буває. 

 ¶ Зле робить, як хто за чужого поручується, хто ж поруку ненавидить, той безпечний. 

 ¶ Жінка чеснотна осягує слави, і пильні багатства здобудуть. 

 ¶ Людина ласкава душі своїй чинить добро, а жорстока замучує тіло своє. 

 ¶ Чинить діло безвартне безбожний, хто ж праведність сіє заплату правдиву одержує. 

 ¶ Отак праведність є на життя, хто ж женеться за злом, той до смерти зближається. 

 ¶ Серцем лукаві огида для Господа, а хто в неповинності ходить Його уподоба. 

 ¶ Ручаюсь: не буде невинним лихий, а нащадок правдивих захований буде. 

 ¶ Золотая сережка в свині на ніздрі це жінка гарна, позбавлена розуму. 

 ¶ Жадання у праведних тільки добро, надія безбожних то гнів. 

 ¶ Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідніє. 

 ¶ Душа, яка благословляє, насичена буде, а хто поїть інших, напоєний буде і він. 

 ¶ Хто задержує збіжжя, того проклинає народ, хто ж поживу випродує, тому благословення на голову. 

 ¶ Хто прагне добра, той шукає вподобання, хто ж лихого жадає, то й прийде на нього воно. 

 ¶ Хто надію кладе на багатство своє, той впаде, а праведники зеленіють, як листя. 

 ¶ Хто неряд уносить до дому свого, той вітер посяде, а дурноголовий розумному стане рабом. 

 ¶ Плід праведного дерево життя, і мудрий життя набуває. 

 ¶ Коли праведний ось надолужується на землі, то тим більше безбожний та грішний!