| Chapter 44 |
1 | ¶ Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом навчальний. (44-2) Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки нам оповідали: велике Ти діло вчинив за їхніх днів, за днів стародавніх: |
2 | (44-3) Ти вигнав поганів Своєю рукою, а їх осадив, понищив народи, а їх Ти поширив! |
3 | (44-4) Не мечем бо своїм вони землю посіли, і їхнє рамено їм не помогло, а правиця Твоя та рамено Твоє, та Світло обличчя Твого, бо Ти їх уподобав! |
4 | (44-5) Ти Сам Цар мій, о Боже, звели ж про спасіння для Якова: |
5 | (44-6) Тобою поб'ємо своїх ворогів, ім'ям Твоїм будемо топтати повсталих на нас, |
6 | (44-7) бо я буду надіятися не на лука свого, і мій меч не поможе мені, |
7 | (44-8) але Ти нас спасеш від противників наших, і наших ненависників засоромиш! |
8 | (44-9) Ми хвалимось Богом щодня, і повіки ім'я Твоє славимо, Села, |
9 | ¶ (44-10) та однак Ти покинув і нас засоромив, і вже не виходиш із нашими військами: |
10 | (44-11) Ти вчинив, що від ворога ми обернулись назад, а наші ненависники грабували собі наш маєток... |
11 | (44-12) Ти віддав нас на поїд, немов тих овечок, і нас розпорошив посеред народів, |
12 | (44-13) Ти за безцін продав Свій народ, і ціни йому не побільшив! |
13 | (44-14) Ти нас нашим сусідам віддав на зневагу, на наругу та посміх для наших околиць, |
14 | (44-15) Ти нас учинив за прислів'я поганам, і головою хитають народи на нас... |
15 | (44-16) Передо мною щоденно безчестя моє, і сором вкриває обличчя моє, |
16 | (44-17) через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й месника... |
17 | ¶ (44-18) Прийшло було все це на нас, та ми не забули про Тебе, й заповіту Твого не порушили, |
18 | (44-19) не вступилось назад наше серце, і не відхилився наш крок від Твоєї дороги! |
19 | (44-20) Хоч у місце шакалів Ти випхнув був нас, і прикрив був нас смертною тінню, |
20 | (44-21) чи й тоді ми забули ім'я Бога нашого, і руки свої простягнули до Бога чужого? |
21 | (44-22) Таж про те Бог довідається, бо Він знає таємності серця, |
22 | (44-23) що нас побивають за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жертовних... |
23 | (44-24) Прокинься ж, для чого Ти, Господи, спиш? Пробудися, не кидай назавжди! |
24 | (44-25) Для чого обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісноту? |
25 | (44-26) Бо душа наша знижилася аж до пороху, а живіт наш приліг до землі... |
26 | (44-27) Устань же, о Помоче наша, і викупи нас через милість Свою! |